Німці – остання надія остарбайтерів

Через численні бюрократичні перепони, відсутність документів та брак співчуття тих, хто повинен опікуватися долею цих людей, робітники соціальних служб Німеччини, які займаються підтвердженням перебування остарбайтерів в роки другої світової на території Німеччини, часто залишаються їх останньою надією на отримання грошей, які уряд Німеччини зобов'язався виплатити жертвам примусової праці.

29/4/2001

Багато колишніх остарбайтерів загубили свої «аусвайси», дехто свідомо знищив їх, побоюючись, що на батьківщині їх можуть звинуватити в шпигунстві або зраді. І, звичайно, велика кількість паперів була знищена в самій Німеччині відразу після закінчення війни.

Ті в Україні, хто потребує підтвердження свого статусу примусових робітників, повинні звертатися до українського фонду «Примирення та порозуміння», який в свою чергу повинен направляти запити у пошукову службу Червоного хреста у місті Арользен. Тут існує величезний архів щодо жертв нацистського терору. На жаль, лише у 30% випадків вдається відшукати потрібні документи. Крім того, українські остарбайтери часто скаржаться на черствість та бюрократизм, який виявляють до них чиновники відповідних вітчизняних організацій. Часто-густо вони особисто змушені звертатися до німецьких організацій, витрачаючи на недешеве міжнародне листування свої і без того мізерні пенсії.

Екхард Краеф, працівник координаційного пункту «примусова праця» соціальної служби Берліна згадує, що днями на його адресу надійшов лист з України, написаний тремтячою старечою рукою. Він дивувався, звідки ця жінка дізналася точну адресу його служби і його прізвище. «Читати такі листи дуже важко, – говорить Екхард Краеф. – Колишні остарбайтери пишуть про свою сьогоднішню біль і безрадісне існування старої людини. Багато з них ледве зводять кінці з кінцями. В одному з таких листів, стара жінка благала про допомогу. «Ви моя остання надія!» – такими словами закінчувався її лист».

Втім, чи багато колишніх остарбайтерів доживуть до отримання тих грошей, що планує їм виплатити німецький уряд? «Берлінер Цайтунг» вказує, що з обіцяних 10 мільярдів марок колишні примусові робітники, навіть за наявності відповідних документів, не отримали ані жодного пфеніга.

_

ЖИЗНЬ В РИТМЕ САЛЬСЫ Как колумбийцам удалось сохранить свое знаменитое умение радоваться жизни

В ЕВРОПУ – БЕЗ ВИЗ Что должны знать украинцы, чтобы успешно воспользоваться безвизовым режимом с ЕС

ВЫЖИТЬ В ЧУЖОЙ СТРАНЕ Часто незнание иностранных языков и непонимание местных обычаев приводят к недоразумениям