Огляд законодавства іноземних країн у сфері працевлаштування ч. 2Необхідною передумовою легального влаштування за кордоном на роботу є, зокрема, отримання до в'їзду в країну дозволу на працевлаштування. Для отримання такого дозволу, як правило, вимагається підтвердження від служби зайнятості відповідної країни, наявність страхового забезпечення та інших необхідних документів від іноземного роботодавця.
Слід також зазначити, що правовий захист за кордоном громадянина України може бути забезпечений консульською установою нашої держави тільки в межах законодавства країни перебування.
0/3/2001 ШВЕЦІЯ
У Швеції працевлаштування іноземців регулюється положеннями закону «Про іноземців». Дозвіл на працевлаштування надається міграційним відомством Швеції. Однак остаточне рішення приймається державним управлінням ринку праці разом із регіональним управління з питань працевлаштування. Таке рішення приймається з урахуванням наявності або відсутності претендентів на професію, яка запитується роботодавцем в самій Швеції.
Перевагою при прийнятті на роботу користуються власні громадяни, іммігранти, які вже проживають у Швеції, а також громадяни інших скандинавських держав та країн ЄС. Дозвіл на працевлаштування видається максимум на 4 роки і діє виключно у відношенні тієї професії, за якою був підписаний трудовий договір.
Якщо рішення про дозвіл на працевлаштування прийнято, іноземець користується тими ж правами у сфері трудового права, що і громадянин Швеції. Умови праці працівників у Швеції відповідають найвищим світовим стандартам. Іноземці, які отримали дозвіл на працевлаштування у Швеції, забезпечуються страхуванням та медичним обслуговуванням нарівні з громадянами Швеції.
За даними швецького міграційного відомства, у Швеції зареєстровано 207 громадян України, які мають статус працівників-мігрантів.
ДАНІЯ
Питання працевлаштування іноземців в Данії регулюється законом «Про іноземців». Спеціальні дозволи на працевлаштування не потрібні громадянам з країн ЄС та Норвегії. Громадянам інших країн необхідно отримати дозвіл на проживання та працевлаштування від директорату з питань іноземців при МВС Данії.
Данія офіційно не визнає іноземні дипломи про освіту (включаючи вищу). Практично для всіх спеціалістів, включаючи громадян країн-членів ЄС, майже неможливо отримати роботу за фахом на території Данії. Це пов'язано, насамперед, з необхідністю знання датської мови.
Питання соціально-правового захисту громадян України, що перебувають у цій країні, регулюються правовими актами Королівства Данії.
За інформацією консульського відділу українського дипломатичного представництва, станом на кінець листопада минулого року в Данії офіційно працювало і перебувало на консульському обліку 47 громадян України.
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
Питання працевлаштування в США регулюється актом «Про імміграцію і громадянство США» (1952 р.). Іноземним фахівцям дозволяється працювати в США на тимчасовій або постійній основах.
Право іноземних громадян на роботу в США є обмеженим. Для того, щоб отримати тимчасовий дозвіл на роботу в США, іноземний працівник повинен або мати американського роботодавця (у цьому випадку іноземець має право працювати тільки на цього підприємця), або мати дозвіл на певний вид робіт.
До в'їзду в США більшість іноземних громадян проходять дві перевірки. Перед видачею візи на в'їзд у Сполучені Штати консульський співробітник посольства вирішує, чи відповідає мета в'їзду цілі, передбаченої для відповідної категорії візи, і чи відповідає заявник усім критеріям допуску в США. Офіційно для працевлаштування в США потрібна робоча віза. Одразу після приїзду до США, на кордоні, усі неіммігранти перевіряються офіцером Служби імміграції і натуралізації (INS) для підтвердження їхньої кваліфікації на в'їзд, визначення відповідної класифікації неіммігранта і санкціонування визначеної тривалості перебування в США. Іноземні працівники, яких спонсорують американські роботодавці, повинні мати попередньо схвалене INS клопотання про надання робочої візи.
У більшості випадків тимчасові іноземні працівники повинні довести, що вони мають намір повернутися на батьківщину після закінчення визначеного імміграційною службою терміну перебування. Прийом на роботу може бути здійснений тільки після отримання дозволу від міністерства праці США, до якого додаються певні гарантії роботодавця.
За законами США, якщо іноземець знаходився в країні протягом 6 місяців і був пійманий на нелегальному працевлаштуванні, то його депортують з країни без права в'їзду протягом наступних трьох років. Якщо ж іноземець працював нелегально протягом року і більше, йому буде заборонено в'їзд протягом наступних десяти років.
Більшість громадян, що в'їхали працювати в Америку, додому не повертаються. Вони продовжують контракти і легалізуються в США.
Система пріоритетів у сфері працевлаштування дозволяє деяким іноземцям отримати постійне місце проживання («Green Card») у США на підставі «пропозиції про роботу в США». На даний час імміграційне законодавство США надає 140.000 імміграційних віз на рік іноземцям, які мають запрошення на роботу в США.
Параграфом 214 Імміграційного та національного акту від 1952 року регламентується положення про можливість отримання професійної візи Н-1В, яка надає можливість працевлаштування в США. Ця категорія віз надає право іноземцям, які мають освіту бакалавра чи рівнозначний ступінь або добрі теоретичні та практичні знання професії, тимчасове право на працю.
Іноземні громадяни, які працюють в США на законних правах, мають високий рівень соціального захисту та нормальні умовами праці. Значна кількість громадян України перебуває в США на нелегальному становищі. У зв'язку з цим, отримання інформації щодо умов їх праці та проживання є практично неможливою.
За даними Генерального консульства України в Нью-Йорку, в США перебуває близько 1.000 громадян України, які отримали дозвіл на працевлаштування. Скарг на умови праці чи побуту від зазначеної категорії громадян до Генерального консульства не надходило.
ПОЛЬЩА
Згідно з законом Республіки Польша «Про працевлаштування та запобігання безробіттю» (витяг з додатку 1) та постановою Міністра праці і соціальної політики від 17 серпня 1993 року, іноземець, який збирається легально працювати на території Польщі, повинен за поданням відповідної заяви отримати дозвіл на працевлаштування Воєводського Бюро праці, а на підставі дозволу на працю він отримує візу з правом на працю у представництвах Республіки Польща за кордоном.
Головні проблеми, з якими зустрічаються українські громадяни, що легально працюють у Польщі – це відсутність у них медичного страхування та неуважне ознайомлення з умовами контракту, в 3-4 рази нижча заробітна плата, ніж у громадян Польщі.
Невирішеним залишається питання підписання угоди між міністерством охорони здоров'я України та відповідним відомством Республіки Польща.
БОЛГАРІЯ
Правовий статус іноземних мігрантів, порядок їх працевлаштування, рівень соціального захисту та умови праці в Болгарії регулюються законом «Про іноземних громадян в РБ», законом «Про захист при безробітті та про сприяння зайнятості», постановою «Про порядок та умови надання дозволу на працевлаштування в Болгарії іноземним громадянам».
Прийняття на роботу роботодавцем іноземного громадянина здійснюється після отримання дозволу від міністерства праці та соціального захисту Болгарії виключно за умови відповідного договору та на повний робочий день. В першу чергу, хоч це і не передбачено нормативними актами країни, звільняються громадяни інших країн.
За повідомленням посольства України в Болгарії, на даний час з відповідно оформленими дозволами працює 9 громадян України, 5 з яких – члени керівного персоналу торгівельних товариств. Протягом 2000 року компетентними органами РБ депортовано 78 українських громадян, які тимчасово перебували на території Болгарії в пошуках роботи.
РУМУНІЯ
Питання працевлаштування в Румунії регулюється законом «Про дозвіл на працю» (№203/1999) та рішенням уряду Румунії «Про затвердження методологічних норм видачі та анулювання дозволу на працю» (№434/2000).
Дозвіл на працевлаштування видається міністерством праці та соціального захисту, на основі якого іноземець може працевлаштуватися в Румунії за індивідуальним контрактом чи іншим чином згідно з румунським законодавством. Дозвіл на працю може бути виданий іноземцям, які виконують передбачені законом умови про працевлаштування та які мають у закордонних паспортах візу про працевлаштування. Такі візи видаються дипломатичними місіями або консульськими установами Румунії в країні на основі угоди румунського наймача щодо працевлаштування іноземця.
Під час видачі дозволу на працю роботодавець сплачує податок у розмірі $200, а під час продовження контракту – ще $100. Дозвіл на працю видається на термін 6 місяців, з можливістю продовження за проханням (заявою) власника кожні наступні 6 місяців. В десятиденний термін від дати видачі дозволу на працю роботодавець зобов'язується оформити працевлаштування іноземця індивідуальною трудовою угодою, а іноземець має зареєструватися в територіальному інспектораті праці.
На сьогодні 20 громадян України мають дозвіл на працевлаштування у Румунії і працюють у сфері торгівлі.
УГОРЩИНА
Іноземний громадянин, який прибув до Угорщини з наміром працевлаштуватися або зареєструвати власну фірму, зобов'язаний одержати дозвіл на працю. Порядок одержання такого дозволу визначений розпорядженням міністра праці УР за № 7\1991 (Х.17) від 1991 року.
Іноземець має право на працевлаштування в Угорщині лише на підставі дозволу, виданого управлінням з питань працевлаштування – обласним чи столичним – за місцем проживання в Угорщині. Дозволи видаються у наступних випадках:
– у даному регіоні відсутня кваліфікована робоча сила з числа угорських громадян для виконання подібного виду робіт;
– працевлаштування іноземця є вмотивованим і корисним для конкретного підприємства, кооперативу чи фірми;
– якщо іноземець бажає одержати дозвіл на здійснення такої трудової діяльності, яка не входить до списку заборонених.
Дозвіл може видатися також, якщо:
– міждержавними або міжурядовими угодами визначена квота для працевлаштування іноземних громадян та загальна кількість дозволів не виходить за рамки квоти;
– чоловіку (дружині) або дітям іноземного громадянина, який працює а Угорщині не менше 8 років, а вони проживають разом з ним в країні не менше 5 років;
– клопотання щодо отримання дозволу для працевлаштування іноземця подається роботодавцем, який бажає прийняти його на роботу. У клопотанні вказуються точні дані роботодавця та працівника, визначається коло його майбутньої діяльності, місце роботи та посада, дати початку та закінчення дії контракту, розмір основної зарплати, а також детальне вмотивування працевлаштування. До клопотання додаються: офіційно засвідчений переклад документа, що підтверджує професійну кваліфікацію працівника; офіційно засвідчений переклад медичної довідки про стан здоров'я іноземця.
Для працевлаштування групи іноземців роботодавець має подати клопотання на одержання «групового дозволу». У цьому дозволі Управління визначає (з розбивкою за кожним окремим фахом) кількість іноземців, які можуть бути працевлаштовані для виконання роботи, зазначеної у клопотанні. Груповий дозвіл дійсний до закінчення договору, укладеного з іноземцями.
Контроль за додержанням правил, що регулюють порядок видачі дозволу на працевлаштування в Угорщині, виконує центр з питань працевлаштування. Якщо перевіркою буде встановлено, що роботодавець прийняв на роботу іноземця без відповідного дозволу, центр накладає на роботодавця штраф в розмірі подвійної заробітної плати іноземця.
Роботодавець може встановлювати трудові відносини лише з тим іноземцем, який має трудову книжку, дозвіл на працевлаштування, а також робочу візу. Після в'їзду до Угорщини іноземець звертається до управління поліції за місцем роботи для одержання дозволу на проживання (тимчасовий дозвіл видається на підставі дозволу на роботу та контракту і, як правило, не перевищує 1 року, але може бути продовжений згідно з строком дії дозволу та контракту на роботу).
Станом на 1 листопада 2000 року в посольстві України в Угорщині на тимчасовому обліку з метою працевлаштування перебувало понад 300 громадян України.
Продовження читайте далі.
_
|
