Огляд законодавства іноземних країн у сфері працевлаштування ч. 1Наявна у Міністерства закордонних справ України інформація свідчить, що у більшості випадків відсутність знань про країну, умови перебування та працевлаштування в ній призводять до того, що громадяни України довіряють свою долю сумнівним посередницьким структурам, які заробляють на перепродажу робочої сили закордонним замовникам. 0/3/2001 У цьому зв'язку необхідно зазначити, що нелегальне працевлаштування за кордоном є правопорушенням, яке карається законом і тягне за собою адміністративну відповідальність з подальшою депортацією з країни та забороною на в'їзд до неї на певний строк. Отримання ж туристичних віз передбачає саме туристичний характер поїздки, а не виїзд за кордон з метою подальшого працевлаштування. Іноземці, які не отримали дозвіл на роботу у встановленому законодавством країни перебування порядку, вважаються нелегальними мігрантами.
АВСТРІЯ
Питання трудової діяльності іноземців, соціального захисту працівників-мігрантів, умов їх праці регламентується спеціальним законодавчим актом – законом «Про зайнятість іноземців» (1975 р.). Роботодавець має право, якщо інше не передбачено цим законом, наймати іноземця, якому було видано дозвіл на працевлаштування або лист-відрядження, або якщо він має чинний для цього виду діяльності дозвіл на роботу чи посвідку про вільну зайнятість.
Після отримання дозволу на працевлаштування та влаштування на роботу різниця у правовому статусі громадян Австрії та іноземців майже не помічається. Щоправда, законодавством країни передбачені деякі виключення, що надають переваги громадянам Австрії по відношенню до іноземних робітників.
Станом на жовтень 2000 року, 289 громадян України отримали дозвіл на працевлаштування в Австрії.
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ
Порядок працевлаштування та умови праці іноземців у Великобританії регулюються законом «Про імміграцію» (1999 р.), законом «Про працю» (1996 р.) та іншими законодавчими актами.
Можливість працевлаштування іноземців у Сполученому Королівстві обумовлена, в першу чергу, відсутністю або незначною кількістю британських громадян, які могли б працювати на конкретному робочому місці. Тому одним із основних критеріїв працевлаштування іноземця у Великобританії є його висока кваліфікація та тривалий стаж роботи за фахом.
Прийом на роботу може бути здійснений тільки після отримання дозволу служби працевлаштування іноземців. Іноземці, які отримали дозвіл, відповідно до закону «Про працю» користуються такими ж правами на захист своїх інтересів у трудовій сфері, як і громадяни Великобританії та країн-членів ЄС. Іноземець має право звернутися за захистом своїх інтересів до суду або Трибуналу з питань трудових спорів. Крім того, відповідно до закону про внески та виплати соціального страхування, іноземці підлягають обов'язковому соціальному страхуванню. У разі тимчасової втрати працездатності йому виплачуються встановлені законом суми із відповідних фондів. Внески до таких фондів здійснює працедавець.
Іноземці, які працюють у Великобританії на законних правах, мають нормальні умови праці та проживання, а також достатньо широкі права щодо захисту своїх інтересів.
За інформацією посольства України у Великобританії, отриманою від служби працевлаштування іноземців, на сьогоднішній день дозвіл на працевлаштування у Великобританії отримали 640 громадян України.
ІТАЛІЯ
В Італії необхідною передумовою легального влаштування на роботу є отримання до в'їзду в країну дозволу на працевлаштування. Для отримання такого дозволу, як правило, вимагається підтвердження від служби зайнятості Італії, наявність страхового забезпечення та відповідних документів від італійського роботодавця. Посвідка на проживання є необхідною умовою для доступу на італійський ринок праці. Туристична посвідка на проживання (максимальний термін дії якої – 3 місяці) не дає права на працевлаштування.
Іноземці, які не отримали дозвіл на роботу у встановленому законодавством Італії порядку, вважаються нелегальними мігрантами.
Італійський закон «Про імміграцію» (№40/1998) не стосується громадян Європейського Союзу, за винятком випадків, у яких положення закону не є для них більш сприятливими.
ІСПАНІЯ
Питання працевлаштування в Іспанії регламентується законом «Про права і свободи іноземців в Іспанії та їх соціальну інтеграцію» (2000 р.). Уряд Іспанії на даний час розглядає можливість дещо обмежити досить ліберальні положення вказаного закону у частині, яка стосується прав і свобод іноземців в Іспанії.
Громадяни України, які працюють в Іспанії легально, користуються практично усіма правами, що і місцеві громадяни; умови їх праці є цілком прийнятними.
За даними українського посольства, у минулому році в Іспанії працювало близько 600 українців; ще близько 25 тисяч громадян України перебували в Іспанії з метою працевлаштування.
НІДЕРЛАНДИ
Правовий статус іноземців в Нідерландах, у тому числі трудових мігрантів, визначається конституцією країни, законом «Про працевлаштування іноземців» (Wet Arbeit Vreemdeligen), законом «Про статус іноземців» та іншими нормативними документами відомчого характеру.
Згідно з законом «Про статус іноземців», тимчасове перебування іноземців усіх країн, за виключенням громадян країн-членів ЄС, не передбачає можливість працевлаштування. Отримання дозволу на працевлаштування іноземців – громадян країн, що не входять до ЄС, – автоматично передбачає надання дозволу на проживання в Нідерландах. Закон «Про працевлаштування іноземців» вимагає від роботодавця документально довести відсутність у даному випадку необхідної робочої сили з Нідерландів (або з країн-членів ЄС), або професійну цінність іноземця для виконання відповідної роботи.
У випадку, якщо іноземці мають намір займатися самостійною бізнесовою діяльністю, дозвіл на працевлаштування не вимагається.
Загальна кількість працюючих в країні українських громадян не є постійною. Також існує певна кількість громадян України, які тимчасово перебувають в Нідерландах строком до 3-4 місяців (переважно нелегально) з метою виконання сезонних робіт. Як правило, в разі закінчення строку дії візи вони звертаються до української дипломатичної міссії з клопотанням про оформлення свідоцтв на повернення в Україну, мотивуючи це втратою паспортів для виїзду за кордон.
Конституція Нідерландів (ст. 1) передбачає, що «усі особи в Нідерландах є рівними за рівних умов. Дискримінація на основі релігії, віросповідання, політичних переконань, раси, статі чи за будь-яких інших політичних підстав забороняється». Таким чином, визнається рівність прав усіх іноземців в Нідерландах. Рівень захисту прав іноземців, та інших категорій осіб є досить високим та відповідає загальноприйнятим європейським стандартам. Факти порушень цих прав по відношенню до громадян України відсутні. Але необхідно зазначити, що існують виключення, передбачені міжнародними двосторонніми та багатосторонніми актами, що стосуються прав певних категорій іноземців (вільне переміщення робочої сили в межах кордонів ЄС, відповідні двосторонні угоди з США, Великобританією та інше).
Законодавством Нідерландів передбачається страхування іноземців з країн – не членів ЄС в рамках двосторонніх міждержавних угод про взаємне страхування осіб.
За даними дипломатичної місії України в Гаазі, на консульському обліку перебуває 200 громадян України, які працюють у Нідерландах за контрактами.
ПОРТУГАЛІЯ
На початку цього року у Португалії прийнято відповідну постанову, яка передбачає легалізацію (робочі візи до 5 років або видача карток резидента) усіх нелегальних працівників, які уже мають робочі контракти.
Більшість громадян України приїздять до Португалії за посередництвом українських туристичних агенцій, маючи тримісячні туристичні візи. Інша частина українських робітників прибуває до Португалії цілеспрямовано на вже заздалегідь замовлені робочі місця. Ця категорія громадян (в основному це кваліфіковані робітники) забезпечуються заробітною платою, житлом, певним соціальним захистом. Переважна більшість таких робітників працює на фабриках, заводах та комбінатах, маючи робочий контракт і поступово отримуючи легальний статус.
За неофіційними даними, на сьогодні в Португалії знаходиться 20-25 тисяч українських працівників, з яких невелика кількість (музиканти, спортсмени, викладачі) перебувають на території країни легально, тобто мають картку резидента або робочу візу.
Захистом трудових мігрантів у Португалії займаються португальські профспілки та неурядові організації. Генеральна інспекція з питань праці дозволяє укладати з трудовими мігрантами робочі контракти, які передбачають врегулювання питань оплати робочого часу, відпусток, соціального страхування та інше.
НІМЕЧЧИНА
У Федеративній Республіці Німеччина питання працевлаштування регулюється законом «Про сприяння працевлаштуванню та професійній освіті» та постановою «Про порядок видачі дозволів на роботу особам без німецького громадянства для роботи за наймом».
Підприємці мають право наймати на роботу іноземців за наявності дозволу відомства з питань праці. Дозвіл на роботу видається в тих випадках, коли іноземець має дозвіл на перебування.
Іноземцям, які постійно проживають або мають звичайне місце проживання за кордоном, але мають бажання працювати на території Німеччини, дозвіл на роботу надається не більше ніж на 3 місяці.
ФІНЛЯНДІЯ
У Фінляндії працевлаштування іноземців регулюється положеннями закону «Про іноземців» (22.02.91/378). Іноземець, який збирається розпочати сплачувану роботу в Фінляндії, повинен мати дозвіл на роботу. За дозволом на роботу слід звертатися ще до прибуття до країни. Дозволи на роботу видаються щонайменше на один рік, якщо немає підстав для їх видачі на коротший термін.
Отримання дозволу на роботу відноситься до компетенції Міністерства праці. Процедура отримання дозволу на роботу передбачає погодження з відомствами у справах іноземців, податковим відомством, органами місцевої влади та правоохоронними органами.
Іноземець, який отримав дозвіл на проживання та роботу у Фінляндії, отримує персональний номер і його дані автоматично вносяться до бази даних реєстру населення Фінляндії. До реєстру населення мають доступ всі державні установи та організації, які мають безпосереднє відношення до перебування та роботи іноземця у країні: МВС, міністерство праці, відомство у справах іноземців, податкове відомство та інші.
Всі іноземці, які отримали дозвіл на проживання та роботу у країні, підлягають обов'язковому соціальному страхуванню та мають ті ж самі права, що і громадяни Фінляндії. Фінляндія відноситься до країн з досить високим рівне соціально-правового захисту зазначеної категорії осіб.
Вищезгадані основні положення закону не розповсюджуються на окремі категорії іноземців, зокрема, на громадян країн ЄС і ЄЕП.
За даними міністерства праці та відомства у справах іноземців Фінляндії, дозвіл на проживання з правом на роботу мають 916 громадян України (включаючи неповнолітніх, пенсіонерів та безробітних).
Продовження читайте далі.
_
|
