Заграниця

Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома

ГОЛОВНА - АРХІВ - Новини - Аналітика - Імміграція - Візи - Робота - Освіта - Інтеграція - Туризм - Аеробус - Автотур - Гроші - Нерухомість - Шопінг - Фотокадр - Країнознавство - Культура - Гід гурмана - Мандри - Дивосвіт - Зона закону - Безпека - Просто життя - Особистий досвід - Спортивний інтерес - Здоров'я - Технології

«Заграниця» №8 (625) Польша

РАБОТА


БЕЗПЕЧНА РОБОТА В ПОЛЬЩІ

Польський ринок праці все більше спирається на можливості мігрантів з третіх країн. Громадяни України, найчисельніша етнічна група серед іноземців на ринку праці, в результаті, значно охочіше працевлаштовуються польськими роботодавцями. Разом зі збільшенням зайнятості, зростає однак і кількість випадків шахрайства та порушень у цій галузі – інформують організатори суспільного проекту «Безпечна праця в Польщі».

11/3/2015

Небезпечні наслідки рекордних масштабів зайнятості іноземців

Районні біржі праці в 2014 році зареєстрували більш ніж 387 тисяч заяв про намір брати на роботу іноземців, що на 64 відсотки більше, порівняно з попереднім роком. Незважаючи на те, що згідно з цією процедурою польські роботодавці можуть наймати, без необхідності отримання дозволу на роботу, громадян із 6 країн, переважною національністю є громадяни України. Серед усіх виданих в минулому році дозволів, майже 373 тисячі стосувалися саме українців.

«Затяжна війна в Україні, через агресію Росії, має негативний вплив на національну економіку і призводить до девальвації національної валюти. Міграція до сусідніх країн стає одним з важливих способів підлатування домашнього бюджету. Деякі чоловіки бачать також в міграції втечу від мобілізації до армії. Збільшення пропозиції потенційних працівників з України призводить до того, що потенційні мігранти самі не звертають особливої увагу на умови зайнятості, бо важливою є лише наявність роботи, і роботодавці також, знаючи теперішню ситуацію мігрантів з України, не поспішають дотримуватись всіх правил при прийомі на роботу співробітника. Така ситуація може призвести до розширення тіньової сфери на польському ринку праці і погіршення становища трудових мігрантів», – підкреслює Мирослава Керик, президент Фонду «Наш вибір», котрий діє від імені громадян України у Польщі.

Зростаючий приплив робочої сили з України продиктований не лише поточною геополітичною ситуацією в Україні, а й кращим станом польської економіки. Зріст можна спостерігати особливо в галузях, що характеризуються високою трудомісткістю, особливо під час сезонних робіт. Сектором, що працевлаштовує найбільшу кількість іноземців, незмінно залишається сільське господарство – 2014 рік закінчився більш ніж 178 тисячею заяв про намір працювати, більшість з яких (176 тисяч), стосується громадян України. Це на 50 відсотків більше порівняно з попереднім, 2013 роком. Домогосподарства також дуже часто вирішують наймати на роботу іноземних громадян. Зі 12783 заявок, поданих в 2014 році, громадяни України реєструвались аж у 12525 випадках (зростання на 120 відсотків порівняно з 2013 роком).

Відродилась також будівельна галузь, де попит на робітників з третіх країн в 2013-му досяг найнижчого результату на довгі роки. Таким чином, 54 тисячі заяв, зареєстрованих будівельними компаніями торік, свідчать про ріст на 84 відсотки у порівнянні з важким для сектора, 2013 роком. Динамічно збільшується зайнятість іноземців в підприємствах переробної галузі. Виробничі компанії, особливо в харчовій промисловості, все частіше готові користатися послугами працівників з України. В результаті, переробна промисловість зафіксувала рекордну, більш ніж у два рази, кількість зареєстрованих заяв (44151 заяв в 2014 році, в порівнянні з 17739 у попередньому році).

Світлі і темні сторони процедури складання заяв

Декларація про намір працювати, одна з найліберальніших процедур легалізації зайнятості громадян третіх країн в Європейському союзі в цілому, є значною зручністю для польських працедавців, яка дозволяє ефективно задовольняти потреби компаній в персоналі, якого вони не можуть знайти на місцевих ринках. Ліберальність цієї процедури, однак, значно збільшила число випадків шахрайства і порушення з боку польських роботодавців. Проблемам незаконного працевлаштування громадян третіх країн у Польщі та методам запобігання шахрайства відносно іноземців на польському ринку праці був присвячений річний проект «Безпечна праця в Польщі».

Польський ринок праці потребує робітників зі Сходу. Без них ряд компаній у ключових секторах економіки Польщі не зможуть реалізувати виробничих можливостей і в результаті занепадуть. Задоволення кадрових потреб, однак, не може відбуватись за рахунок самих іноземців, тим більше, що порушення прав працівників стосовно громадян третіх країн, на жаль, не є рідкісним явищем, – каже Збігнєв Вафлард, експерт агентства зайнятості EWL та ініціатор проекту «Безпечна праця в Польщі». Зниженню негативних проявів зростаючого попиту на роботу іноземців послужать організовані в рамках проекту семінари для роботодавців та працівників, безкоштовні інформаційні матеріали, або ж відкритий у Варшаві консультаційний пункт. На думку Збігнєва Вафларда, явище нелегальної зайнятості не з'являється виключно зі злої волі роботодавця, а й часто через недостатню поінформованість обох сторін та нестачу знань про переваги легальної роботи.

На масштабах проблеми незаконного працевлаштування громадян України наголошує також Ярослав Ціхонь з Департаменту легальності зайнятості Державної інспекції праці (ДІП). Згідно з даними ДІП, в 2014 було перевірено близько 15,5 тисячі іноземців, прийнятих на роботу в Польщі, серед яких аж 9,5 тисяч були громадянами України. Щодо незаконного працевлаштування іноземців, то в 2014 році ДІП зафіксувала 870 таких випадків, серед яких 777 були пов'язані з незаконним працевлаштуванням громадян України.

У 614 випадках перевірки констатували відсутність необхідних дозволів на роботу громадян України. Згідно з Ярославом Ціхонем, Державна інспекція праці, в деяких випадках, має обмежені можливості контролювання юридичних осіб, що доручають працю іноземцям. До такої групи відносяться ферми, які через масштаб проблеми нелегальної зайнятості в сільському господарстві є основною проблемою для інспекторів ДІП.

В рамках ряду зустрічей, представники громадських та міжнародних організацій зосередились на аналізі рішень щодо поліпшення поточної ситуації на ринку праці та скорочення масштабів шахрайства й нелегального працевлаштування.

Як зазначила Кароліна Мазурчак, представник Об'єднання правової інтервенції, іноземці в багатьох випадках не знають, яким чином вони можуть влаштуватися на роботу в Польщі, в тому числі, які документи повинні мати, щоб працювати легально. Згідно з Кароліною Мазурчак, польське законодавство недостатньо захищає інтереси іноземців, що влаштовуються на роботу в Польщі – сума штрафів не може ефективно подіяти на несумлінних роботодавців, не вистачає також позитивних прикладів, що демонстрували б ефективність судової системи та захисту прав працівників.

Як зазначив професор Збігнєв Ласоцік з Центру досліджень торгівлі людьми Варшавського університету, «працівник, котрий шукає роботу, не може платити за інформацію про роботу, його паспорт і посвідчення особи повинні бути священними, і договір має бути письмовим документом». Згадані ним проблеми є одними з найбільш поширених проявів порушення трудових прав, що у багатьох випадках призводять до явища примусової праці та торгівлі людьми.

Марцін Вятрув, начальник Відділу трудової міграції Департаменту ринку праці та соціальної політики, звернув увагу на значне збільшення масштабів працевлаштування в Польщі громадян України, що частково спричинено лібералізацією процедур легалізації працевлаштування.

Роботодавці, що здійснюють реєстрацію заяв, найчастіше декларують як форми зайнятості цивільно-правові договори – зокрема, трудовий договір, який, за словами Марціна Вятрова, потребує більш детального аналізу. «Міністерство праці та соціальної політики планує громадські консультації на тему введення для роботодавців, що приймають на роботу іноземних громадян на підставі заяви про намір працювати, інформаційного обов'язку. Роботодавець повинен буде надати інформацію про працевлаштування відповідній державній установі. Ця інформація буде включати підтвердження фактичного початку роботи іноземця, що має позитивно вплинути на можливість контролю міграційних потоків і знизити рівень шахрайства. Також не виключено, що впровадження так званої сезонної директиви Європейського союзу істотно вплине на поточну форму процедури складання заяв», – підкреслив Марцін Вятрув.

Кампанія фінансується спільно з Європейським фондом інтеграції громадян третіх країн в рамках проекту «Безпечна праця в Польщі», реалізованого агентством EWL в партнерстві з Фондом Інституту інновацій. Відповідальність за зміст вищенаведеної сторінки лежить на авторах. Європейська комісія і Міністерство праці та соціальної політики не несе відповідальності за будь-яке використання наданої інформації.

Кваліфіковані фахівці врятують ринок праці?

Професії, що вимагають більш високої кваліфікації, в Польщі все частіше потрапляють в область дефіциту, в основному внаслідок відтоку фахівців з польського громадянства в країни Західної Європи. Польське законодавство також помірно сприяло залученню висококваліфікованих робітників для роботи на польському ринку. Введену в 2012 році Директиву Ради 2009/50 / WE, так звану Блакитну картку ЄС, через низку обмежень (у тому числі обмежень на мобільність працівників) не зустріли з великим інтересом. Хоча зайнятість іноземців на фізичних роботах, як і раніше, є домінуючою частиною економічної міграції, проте, останнім часом спостерігається зростання числа фахівців з висококваліфікованих професій.

Протягом двох років ІТ/ІКТ сектор засвідчив збільшення попиту на працівників з третіх країн: в рамках процедури оформлення дозволу з 460 заяв, зареєстрованих у 2012 році, 686 – в 2013 році, до 3227 заяв, виданих торік. Це означає майже п'ятикратне збільшення попиту на роботу лише за один рік. Швидко зростає також працевлаштування в підприємствах, що працюють в професійній, науковій та технічній галузях. Тільки в 2014 році було подано 4399 заяви, збільшившись втричі порівняно з попереднім роком (1452 в 2013 році).

Збільшується також кількість кваліфікованих іноземців, зайнятих на підставі дозволу на роботу або разового дозволу на проживання та роботу в Польщі. До 2014 року було видано близько 15 тисяч дозволів на роботу для кваліфікованих працівників, тобто на 40 відсотків більше, ніж у той же період 2013 року. Слід зазначити, що рівень зайнятості некваліфікованих іноземців на практиці не змінився (5830 дозволів, виданих співробітникам на фізичну працю в 2014 році, в порівнянні зі 5761 дозволом у тій же групі у попередньому році).

Тим не менш, не варто виключати збільшення числа зареєстрованих дозволів для співробітників, які не мають високої кваліфікації, в наступні роки. Це може бути значною мірою продиктовано специфікою процедури працевлаштування іноземців на підставі заяви про намір виконувати роботу, що обмежує період роботи в Польщі іноземцю 6 місяцями на рік.

Для отримання додаткової інформації:

Збігнєв Вафлард – координатор проекту «Безпечна робота в Польщі»,
kontakt@bezpiecznapraca.info.pl, тел..: +48 535 888 815
– з питань проекту «Безпечна праця в Польщі» і даних стосовно ринку праці (контакт польською мовою);

Дарина Попіль – PR-менеджер, Фонд «Наш вибір»,
daryna.popil@naszwybor.org.pl, тел..: +48 511 811 181.







ЖИЗНЬ В РИТМЕ САЛЬСЫ
Как колумбийцам удалось сохранить свое знаменитое умение радоваться жизни

В ЕВРОПУ – БЕЗ ВИЗ
Что должны знать украинцы, чтобы успешно воспользоваться безвизовым режимом с ЕС

ВЫЖИТЬ В ЧУЖОЙ СТРАНЕ
Часто незнание иностранных языков и непонимание местных обычаев приводят к недоразумениям


ГОЛОВНА - АРХІВ - Новини - Аналітика - Імміграція - Візи - Робота - Освіта - Інтеграція - Туризм - Аеробус - Автотур - Гроші - Нерухомість - Шопінг - Фотокадр - Країнознавство - Культура - Гід гурмана - Мандри - Дивосвіт - Зона закону - Безпека - Просто життя - Особистий досвід - Спортивний інтерес - Здоров'я - Технології

«Заграниця» - інформаційно-аналітичний дайджест про еміграцію, роботу, навчання та відпочинок за кордоном


E-mail: info@zagranitsa.info
© «Заграниця» (1999-2024)