ОДИН : НУЛЬ НЕ НА КОРИСТЬ КАНАДИІмміграція молодих і високооплачуваних фахівців до США залишається однією з центральних тем у Канаді. За останніми статистичними даними, потік «відпливаючого мозку» протягом 90-х років постійно збільшувався. Тішить лише той факт, що кількість іммігруючих з Канади не сягнула рекордного рівня, зафіксованого раніше. 25/2/2001 За рік Канада втрачає на користь США майже 35 тисяч осіб, більше третини з яких мають університетську освіту. Взагалі, половина з тих, кому виповнилося 16 років і хто останнім часом переселився до Сполучених Штатів, отримали університетські дипломи. Дві третини «переселенців» перебувають у найактивнішому віці – 25-45 років. Причини, що спонукають до переїзду канадців всім добре відомі: вищі заробітки, кращі можливості для кар'єрного росту та й життя, на думку багатьох, в Америці веселіше.
При цьому статистика свідчить, що імміграція до Канади якоюсь мірою компенсує втрату «мозку». На кожного фахівця з вищою освітою, що переїхав до США, припадає більше трьох іммігрантів-фахівців, які вибрали місцем проживання Канаду. Спираючись на такого чину дані, прем'єр-міністр Канади Жан Кретьєн нещодавно спробував заспокоїти співвітчизників, мовляв, нічого немає страшного у тому, що від'їжджають одні, зате приїздять інші, і таких, до речі, набагато більше.
Насправді, подібне твердження не зовсім відповідає дійсності: «відпливаючий мозок» вважається адаптованим до умов ринку праці, тоді як «впливаючий» практично не має можливості знайти роботу за фахом у себе на батьківщині.
Адже більшості іммігрантів-фахівців доводиться долати такі перепони, про існування яких народжені в Канаді навіть не підозрюють. Далеко не кожен здатен виявити настирність, іноді межуючу із самозреченням, аби вибитися «в люди» у своїй професії. Тому підраховувати і порівнювати треба не просто кількість іммігрантів-фахівців, а й кількість тих, кому пощастило знайти роботу.
Спеціалісти визнають, що існуюча в Канаді пропорція втрат і поповнення кількості спеціалістів далеко не рівна. Як вважають в Міністерстві у справах імміграції і громадянства, це стосується, перш за все, лікарів. Для прикладу, на кожного лікаря-іммігранта припадає майже 19 лікарів, які вже помандрували через сусідній кордон. Проте іммігранти з медичною освітою буквально рятують країну, особливо в тих регіонах, де лікарів просто не вистачає. Зараз кожен четвертий практикуючий лікар у Канаді має диплом, отриманий в іншій країні, про що свідчить іммігрантське «походження» його володаря.
Стосовно інших професій, то це співвідношення виглядає таким чином: на одного канадського фахівця-іммігранта припадає два університетські професори, які виїхали до Штатів; на одного нового канадця – 4 втрачених вчителя, більше 6 менеджерів, понад 7 інженерів, 15 медсестер. Нарешті, представники найпопулярнішої професії – комп'ютерщики, програмісти: кількість тих, хто переїздив до США, в півтора рази перевищує кількість тих, хто переїхав до Канади.
Викликає подив влада, яка нібито й не здогадується про існування даної проблеми, або ж трактує її по-своєму. Зокрема, власний погляд на проблему «перетікання мозку» висловив міністр промисловості Канади Джон Менлі. На його думку, у тому, що фахівці продовжують переселятися до США , винні, насамперед, канадські бізнесмени, які недостатньо платять своїм працівникам. Зі свого боку бізнесмени резонно зауважили, що корпоративні податки у Сполучених Штатах значно нижчі, і саме це дозволяє американським фірмам платити людям більше і надавати їм більше пільг. Для порівняння варто нагадати, що корпоративні податки Канади поступаються лише японським. Окрім того, працюючі канадці сплачують найбільший з усіх жителів країн-членів «великої сімки» прибутковий податок.
Нову хвилю обговорень проблеми «перетікання мозку» викликали результати одного з останніх опитувань населення. Як було зазначено, дев'ять з десяти молодих працюючих канадців, переважно фахівців і бізнесменів, не відмовилися б переселитися до США. Для більшості з них це пов'язано з вигіднішими умовами оплати праці. І лише 14 відсотків з них впевнені, що свої плани на майбутнє можуть здійснити на батьківщині. На думку організаторів опитування, Канаді загрожує скорочення прошарку економічно активних і професійно підготовлених громадян. Основною причиною учасники опитування знову назвали податки. Серед причин, які можуть втримати молодих канадців на батьківщині, було названо родинні і товариські зв'язки, відсутність вуличної злочинності, система соціальної охорони здоров'я, а половина опитуваних взагалі вважають себе патріотами своєї країни.
Канадсько-український журнал «Родина».
|
