Працевлаштування іноземців у РосіїУ 2007 році відбувся ряд суттєвих змін в нормативно-правовій базі Російської Федерації, спрямованих на впорядкування міграційної політики в цілому та політики в сфері трудової міграції зокрема. 9/3/2007 
З цією метою 18 липня 2006 року були прийняті федеральні закони «Про міграційний облік іноземних громадян та осіб без громадянства у Російській Федерації» і «Про внесення змін до Федерального закону «Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації», положення яких спрощують вимоги реєстрації іноземних громадян та отримання дозволу на працевлаштування іноземним громадянам, які прибули до Росії у порядку, що не вимагає отримання віз, а також встановлюють таким особам заборону на здійснення деяких видів трудової діяльності. Для реалізації зазначених федеральних законів та подальше регулювання сфери трудової міграції іноземних громадян до Російської Федерації 15 листопада 2006 року урядом Російської Федерації були прийняті такі постанови:
- №681 «Про порядок видачі дозвільних документів для здійснення іноземними громадянами тимчасової трудової діяльності у Російській Федерації»;
- №682 «Про затвердження на 2007 рік квоти про видачу дозволів на роботу іноземним громадянам, які прибули до Російської Федерації у порядку, що не вимагає отримання візи»;
- №683 «Про встановлення на 2007 рік припустимої частки іноземних працівників, яких використовують суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі на території Російської Федерації».
Крім того, 5 листопада 2006 року до Кодексу Російської Федерації про адміністративні порушення були внесені зміни, що розширюють список правопорушень, за які іноземний громадянин або його роботодавець несуть адміністративну відповідальність, та значно підвищують розміри адміністративних штрафів.
Зазначені федеральні закони та підзаконні акти набули чинності 15 січня 2007 року. У зв’язку з цим, консульським відділом посольства України в Російській Федерації підготовлена пам’ятка про порядок здійснення громадянами України трудової діяльності на території Російської Федерації.
Порядок видачі дозволів на працевлаштування
Іноземний громадянин, який прибув до Російської Федерації у порядку, що не вимагає отримання візи, подає заяву про видачу йому дозволу на працевлаштування особисто або через організацію, що здійснює за установленим порядком працевлаштування іноземних громадян, або через особу, яка виступає відповідно до цивільного законодавства Російської Федерації у якості представника цього іноземного громадянина, до органу міграційної служби. До зазначеної заяви додаються:
а) документ, що засвідчує особу іноземного громадянина, визнаний Російською Федерацією в цій якості;
б) кольорова фотокартка на матовому фотопапері розміром 30х40 мм;
в) міграційна картка;
г) документ про сплату державного мита за видачу іноземному громадянину дозволу на працевлаштування.
До документів, складених іноземною мовою, додається нотаріально засвідчений їх переклад російською мовою.
Відмова органом міграційної служби у прийомі від іноземного громадянина заяви про видачу йому дозволу на працевлаштування не допускається, за винятком невиконання громадянином вимог щодо вищезазначених документів. Орган міграційної служби зобов’язаний не пізніше ніж за 10 днів з дня прийому заяви з усіма необхідними та належним чином оформленими документами видати іноземному громадянину дозвіл на працевлаштування або повідомлення про відмову у видачі такого дозволу. Відмова у видачі дозволу на працевлаштування може бути оскаржена іноземним громадянином до Федеральної міграційної служби або до суду протягом трьох робочих днів з дня отримання документа про відмову.
Дозвіл на працевлаштування видається іноземному громадянину за умови:
а) досягнення іноземним громадянином 18-літнього віку;
б) залучення іноземних громадян до трудової діяльності роботодавцем за трудовим або цивільно-правовим договором;
в) відсутності у заяві про видачу дозволу на працевлаштування і наданих документах недостовірних або перекручених відомостей, а також обставин, передбачених пунктом 9 статті 18 федерального закону «Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації».
Дозвіл на працевлаштування видається іноземному громадянину особисто за пред’явленням ним документа, що засвідчує його особу та визнаному Російською Федерацією таким у цій якості. Дозвіл на працевлаштування оформлюється на бланку у вигляді пластикової карти.
Повторна видача дозволу на працевлаштування
У разі втрати дозволу на працевлаштування іноземний громадянин зобов’язаний у 10-денний термін звернутися до органу міграційної служби із заявою про видачу дозволу на працевлаштування замість втраченого із зазначенням обставин його втрати.
У цьому випадку до заяви додаються кольорова фотокартка на матовому фотопапері розміром 30х40 мм і документ про сплату державного мита за видачу дозволу на працевлаштування. Подання інших документів не вимагається.
Дозвіл на працевлаштування замість втраченого видається іноземному громадянину протягом 10 днів з дня отримання від нього заяви.
Працевлаштування
Після отримання дозволу на працевлаштування іноземний громадянин може самостійно здійснити пошук організації (роботодавця) для працевлаштування. З роботодавцем, що приймає іноземного громадянина, він зобов’язаний укласти трудовий або цивільно-правовий договір. У разі, якщо протягом 90 днів з дня в’їзду на територію Російської Федерації він не зміг знайти роботу, іноземний громадянин зобов’язаний виїхати за її межі.
Іноземний громадянин, який прибув до Російської Федерації у порядку, що не вимагає отримання візи, та отримав дозвіл на працевлаштування, зобов’язаний:
- здійснити трудову діяльність тільки у тих суб’єктів Російської Федерації, які зазначені у дозволі на працевлаштування;
- надати протягом 30 діб з дня отримання дозволу на працевлаштування до органу міграційної служби документи, що підтверджують відсутність у нього захворювання наркоманією та інфекційними захворюваннями, що становлять небезпеку для навколишніх, передбачені переліком, затвердженим урядом Російської Федерації, а також сертифікат про відсутність у нього захворювання, викликаного вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ-інфекції), якщо дозвіл на працевлаштування такому іноземному громадянину видано на термін більше 90 діб.
Анулювання дозволу на працевлаштування
Дозвіл на працевлаштування може бути анульований органом міграційної служби у випадках, передбачених пунктом 9 статті 18 федерального закону «Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації», а також на підставі клопотання роботодавця або замовника робіт (послуг) у випадку, якщо іноземний працівник порушив умови трудового договору або цивільно-правового договору на виконання робіт (надання послуг).
Орган міграційної служби у 3-денний термін повідомляє іноземного громадянина про прийняте рішення, а також попереджує його про необхідність виїзду з Російської Федерації. Дозвіл на працевлаштування вилучається.
Обмеження щодо здійснення трудової діяльності
У 2007 році в Росії встановлено заборону на використання іноземних працівників у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями і фармацевтичними товарами – з 1 січня, в інших випадках роздрібну торгівлю у наметах і на ринках, поза магазинами – з 1 квітня.
Відповідальність за порушення іноземним громадянином трудової діяльності
Здійснення іноземним громадянам трудової діяльності у Російській Федерації без дозволу на працевлаштування, якщо такий дозвіл вимагається відповідно до федерального закону, тягне накладання адміністративного штрафу у розмірі від 20 до 50 мінімальних розмірів оплати праці з адміністративним видворенням за межі Російської Федерації або без такого.
|
