Як боротися з українським заробітчанством?Українські заробітчани стали звичним явищем на чорних ринках праці Чехії і Польщі, Угорщини і Росії; їх можна побачити й у державах Європейського Союзу. При цьому ніякі поліцейські методи боротьби з упертими українськими нелегалами ні до чого не призвели: як стверджує Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова, за останнє десятиріччя мільйони наших співгромадян виїхали на Захід і Схід у пошуках заробітку. Керівники МВС і СБУ додають, що на цьому процесі непогано нагріли руки міжнародні злочинні угруповання - торгівля людьми, сучасними рабами, приносить мільйонні прибутки. Звісно, причиною трудової міграції стала соціальна криза у державі. 21/2/2003 Українські заробітчани стали звичним явищем на чорних ринках праці Чехії і
Польщі, Угорщини і Росії; їх можна побачити й у державах Європейського Союзу.
При цьому ніякі поліцейські методи боротьби з упертими українськими нелегалами
ні до чого не призвели: як стверджує Уповноважена Верховної Ради України з прав
людини Ніна Карпачова, за останнє десятиріччя мільйони наших співгромадян виїхали
на Захід і Схід у пошуках заробітку. Керівники МВС і СБУ додають, що на цьому
процесі непогано нагріли руки міжнародні злочинні угруповання - торгівля людьми,
сучасними рабами, приносить мільйонні прибутки. Звісно, причиною трудової міграції
стала соціальна криза у державі.
Але останнім часом експерти ЄС зафіксували цікаву тенденцію у середовищі українських
заробітчан. Так, учорашні українські «раби» господарів - росіян, німців, поляків
- на зароблені гроші відкривають власну справу: ресторанчики, кав’ярні, авторемонтні
майстерні, магазини, приватні будівельні фірми. Мені самій довелося познайомитися
з одним таким бізнесменом нової хвилі: колишній інженер, колишній «човник»,
колишній будівник садиби «нового росіянина» у Курську, житомирянин Сергій не
тільки прогодував родину, а і зміг відкрити власну кав’ярню біля заправки на
міжнародній трасі Київ - Житомир - Варшава. Сергій каже, що, якби була змога
взяти кредит у котрогось українського комерційного банку - не їздив би на заробітки
за межі України. Таких як Сергій у державі тисячі, і їм для відкриття і розвитку
власної справи не вистачало знань і стартового капіталу.
Євросоюз вирішив допомогти таким бізнесменам, у першу чергу - досвідом. Від
1999 року з ініціативи представництва Європейської комісії в Україні у рамках
програми TACIS працює проект з підтримки малого і середнього підприємництва.
У рамках здійснення проектів експерти ЄС провели у різних регіонах України більше
тисячі семінарів і курсів для бізнесменів-початківців; тільки за два роки через
регіональні представництва Асоціації центрів підтримки бізнесу отримали консультації
24 тисячі приватних підприємців. Здійснення проекту обійшлося Євросоюзові майже
у два мільйона євро.
Варто зазначити, що подібні проекти пропонують українським бізнесменам і окремі
держави-члени Євросоюзу (через свої дипломатичні місії в Україні та спеціальні
програми, розроблені їхніми національними урядами). При цьому іноземці намагаються
працювати напряму з громадськістю, обминаючи при цьому громіздкий бюрократичний
апарат як всеукраїнського, так і місцевого масштабу. «Ми розпочинали з відкриття
консультативного центру і надання приміщень та оргтехніки місцевим підприємцям,
- каже фундатор Ужгородського бізнес-інкубатору Андрій Варцаба. - Нам вдалося
позбутися зайвої бюрократії, ми від початку діяли мобільно. А тепер наш бізнес-інкубатор
- це справжній діловий центр міжнародного рівня, де і українські, і закордонні
інвестори знайомляться з економічними можливостями Закарпаття».
Тепер євросоюзівці сподіваються на розширення проекту: настав час віднайти кошти
для так званого мікрокредитування і залучити до цього українські комерційні
банки (абсолютна більшість яких, до речі, вже надає кредити для розвитку бізнесу).
На думку західних європейців, варто сподіватися, що програми мікрокредитування
малого бізнесу і створення бізнес-інкубаторів у різних місцевостях України допоможуть
багатьом потенційним заробітчанам. Богдана КОСТЮК.
|
