Каждый человек имеет право на свободу передвижения

ГЛАВНАЯ - АРХИВ - РЕКЛАМА - События - Эмиграция - Работа - Учеба - Визы - Туризм - Аэробус - Деньги - Недвижимость - Шопинг - Технологии - Здоровье - Фотокадр
- Гид гурмана - Автотур - Странники - Зона закона - Безопасность - Интеграция - Страноведение - Культура - Просто жизнь - Иностранности - Спортивный интерес - Личный опыт

Географический указатель

СПОРТБРЕНД

Содержание номера и географический указатель: «Заграница» №33 (86)

ВИЗОВЫЙ ОТДЕЛ


ВІЗИ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ

8/9/2001

1. ДЕЯКІ КАТЕГОРІЇ ВІЗ

ПРОГРАМИ ВЗАЄМНОГО ОБМІНУ

Закон про імміграцію та національність передбачає дві категорії неімміграційних віз для осіб, які беруть участь у програмах взаємного обміну в США. «J» – віза, призначена для освітніх та культурних програм обміну, організованих Інформаційним агентством США (USIA). «Q» – віза, призначена для міжнародних культурних програм обміну, організованих Службою імміграції та натуралізації.

Програма «J» по здійсненню взаємного обміну створена для сприяння обміну людьми, знаннями та навичками в галузях освіти, мистецтва та науки. Учасниками її можуть стати:
* студенти всіх академічних рівнів;
* особи, які проходять робоче стажування у фірмах, установах та агентствах;
* вчителі початкових, середніх та спеціалізованих шкіл;
* професори, які їдуть для того, щоб викладати або займатися пошуковою роботою в установах вищої освіти;
* професійні стажери у сферах медичного обслуговування та споріднених галузей;
* зарубіжні відвідувачі, які приїжджають з метою подорожі, обстеження, консультації, пошуку, стажування, обміну чи передачі спеціалізованих знань та умінь, або які беруть участь у програмах обміну між громадянами.

Програма «Q» по здійсненню міжнародного культурного обміну створена для забезпечення практичного стажування, зайнятості та обміну знаннями з історії, культури та традицій країни відвідувача та США.

Фінансування. Учасники програми обміну «J» повинні мати солідні фонди для того, щоб покрити всі видатки. Фінансування може бути забезпечене спонсорською організацією у формі стипендії. Фінансове забезпечення витрат відвідувачів, які їдуть по програмі обміну «Q», здійснюватиметься спонсором-роботодавцем у такому ж розмірі, як і платня місцевих працівників на аналогічних посадах.

Наукова підготовка. Учасники програми обміну «J» повинні мати істотну наукову підготовку для участі в програмі, в тому числі і знання англійської мови. В іншому разі програма обміну повинна бути пристосована для тих учасників, які не володіють англійською мовою. Учасники програми обміну «Q» повинні мати повних 18 років для того, щоб вони володіли чітким уявленням про культурне життя своєї країни.

Медична освіта та стажування. Учасники програми обміну «J», які їдуть на медичне навчання чи стажування, повинні відповідати певним вимогам: пройти тест Foreign Medical Graduate Examination в галузі медичних наук, продемонструвати компетентність знань з англійської мови, бути готовими до необхідності дворічного проживання за кордоном та усвідомлювати термін тривалості програми. Терапевти, які приїжджають по програмах обміну для спостереження, консультації, навчання та дослідження, які не передбачають безпосереднього догляду за пацієнтами, не підпадають під наведені вище вимоги.

Учасники програми обміну «J» повинні представити форму IAP-66, підготовану визначеною спонсорською організацією. Учасники програми обміну «Q» повинні мати форму-файл 1-129, підготовану спонсорською організацією, Петицію робітника – неіммігранта, видану Службою імміграції та натуралізації. СІН повідомить спонсора по формі 1-797, коли петицію буде схвалено. Слід зауважити, що схвалення петиції не є гарантією видачі візи аплікантові, котрий не є кваліфікованим за Законом про імміграцію і національність.

Апліканти, які звертаються за візами для здійснення поїздок по програмах взаємного обміну, як правило, повинні подавати заяви у посольство або консульство США, яке знаходиться в країні їх постійного проживання. Апліканти можуть звертатися за візами США в консульський відділ будь-якої країни світу, але в такому випадку отримати візу буде набагато важче.

Необхідні документи. Кожен, хто звертається за візою по програмі обміну, повинен подати наступні документи:

1. Заповнену та підписану заяву по формі OF-156. Чисті заяви можна взяти в усіх консульських відділах США безкоштовно.

2. Дійсний закордонний паспорт, термін дії якого перевищує термін перебування в США щонайменше на 6 місяців. Якщо у паспорт апліканта вписані інші особи, які претендують на отримання візи США, то кожна з них повинна також заповнити заяву-анкету.

3. По одній фотокартці розміром 37 x 37 мм для кожного апліканта (віком 16 років і старше), на якій повністю зображене обличчя особи, без головного вбрання на світлому фоні.

4. Для аплікантів візи «J» – заповнену заяву по формі IAP-66. Для аплікантів візи «Q» – довідку про затвердження та форму 1-797.

Апліканти віз «J» та «Q» повинні продемонструвати офіцерові консульського відділу міцні зв'язки з країною постійного проживання, той факт, що вони не збираються назавжди залишати її, та короткотерміновість своєї подорожі до США. Єдиного встановленого зразка таких документів та довідок не існує, оскільки обставини, що тримають аплікантів у країні постійного проживання є різними.

Працевлаштування відвідувача по візі «J» залежить від умов програми. Учасники програм, які забезпечують стажування по місцю роботи, навчання, дослідження або інші подібні заходи, які включають працевлаштування, можуть бути працевлаштовані. Учасники програм, які не передбачають працевлаштування, не можуть працевлаштовуватися. Міжнародна програма по культурному обміну «Q» передбачає легальне працевлаштування, яке є частиною програми.

Деякі відвідувачі по візі «J», які беруть участь у програмах, що частково або повністю фінансуються агентством уряду США або урядом країни постійного проживання відвідувача, а також громадяни, які були визначені Інформаційним агентством США як такі, що потребують навичок та знань, необхідних для відвідувачів по обміну, повинні повернутися до країни постійного проживання після закінчення навчальної програми в США і проживати там протягом двох років, перш ніж вони знову зможуть бути кваліфікованими для подачі заяви на отримання імміграційної або тимчасової візи. Відвідувачі по обміну «Q» не можуть брати участі в програмі обміну «Q» до тих пір, поки вони не пробудуть за кордоном протягом одного року.

Дружина (чоловік) та діти учасників програми обміну «J» можуть звертатися за візами «J-2», для того, щоб супроводжувати їх, і подавати копію форми LAP-66 безпосереднього учасника. Вони також повинні продемонструвати те, що вони будуть достатньо фінансово забезпечені для того, щоб покрити всі витрати протягом свого перебування в США. Утриманці можуть звернутися до СІН для того, щоб дістати дозвіл на працевлаштування в США.

Запит про форму IAP-66 та можливість зміни програми чи її продовження потрібно надсилати до USIA, Exchange Visitor Program Office Washington, D.C. Запити стосовно процедур петицій по візі типу «Q», кваліфікацій різних рівнів, умов та обмежень по працевлаштуванню повинні здійснюватися майбутнім роботодавцем або агентом у США в найближчому офісі СІН. З питань процедури отримання візи в американському консульському відділі повинен звертатися сам аплікант.

ІММІГРАЦІЯ ЗА СІМЕЙНИМ СТАНОМ

Закон про імміграцію та національність передбачає імміграцію іноземців у тому випадку, якщо вони мають сімейні зв'язки із громадянами США та особами, які постійно легально проживають у США. Імміграція за сімейним станом поділяється на дві категорії: необмежена і обмежена.

Прямі родичі громадян США (IR): чоловік (дружина), вдівець (вдова) і неодружені діти (віком до 21 років) громадян США та батьки громадян США (віком від 21 року та старші).

Громадяни, які повернулися (SB): іммігранти, які раніше проживали на території США, маючи легальний статус постійного проживання, і повертаються на проживання в США після тимчасового проживання за кордоном протягом більше року.

Перша сімейна перевага (Fl): неодружені сини та доньки громадян США та їх діти (якщо є).

Друга сімейна перевага (F2): чоловік (дружина), неповнолітні діти, неодружені сини та доньки (старші 20 років) громадян, які мають легальний статус постійного проживання.

Третя сімейна перевага (F3): одружені сини та доньки громадян США, їх чоловік (дружина) та діти.

Четверта сімейна перевага (F4): брати та сестри громадян США, їх чоловік (дружина) та діти, лише у тому випадку, коли громадянинові США виповнився 21 рік.

Родичі майбутніх іммігрантів, які планують підставою для отримання імміграційної візи назвати сімейний стан, повинні отримати форму 1-130, Петицію іммігранта для родича від Служби імміграції та натуралізації. Громадянин США або особа, що постійно легально проживає в США, повинні подати форму 1-130 в офіс СІН. Форми та інструкції можна отримати в СІН. Коли СІН схвалить петицію, особі, яка її подавала, буде надіслано довідку про схвалення. СІН також відішле схвалену петицію до Центру оформлення імміграційних віз, що зв'яжеться з майбутнім іммігрантом для надання подальшої інформації.

ТИМЧАСОВІ ПРАЦІВНИКИ

Закон про імміграцію та національність передбачає декілька категорій не імміграційних віз для тих, хто бажає тимчасово працювати в США. Щороку існують кількісні обмеження по деяких категоріях цієї класифікації.

Класифікація H-1A стосується медсестер, які мають ліцензію.

Класифікація H-1B стосується осіб, які займають посади, що потребують теоретичного та практичного застосування високоспеціалізованих знань та вимагають проходження навчання на спеціалізованих курсах вищої освіти. Ця кваліфікація вимагає трудової атестації, виданої міністром праці. Дана класифікація стосується також міжурядових досліджень та розвитку, або проектів спільного виробництва, котрими керує департамент оборони.

Класифікація H-2A стосується осіб, які є тимчасовими або сезонними сільськогосподарськими робітниками.

Класифікація H-2B стосується осіб, які є тимчасовими або сезонними сільськогосподарськими робітниками. Для цієї класифікації необхідно мати тимчасову сертифікацію праці, видану міністром праці.

Класифікація H-3 стосується осіб, які є практикантами в тих сферах, які не стосуються медичної та академічної освіти. Дана класифікація також стосується практичного тренування в галузі освіти дітей-інвалідів.

Класифікація L стосується осіб, які є intracompany-працівниками (intracompany transferees), які за три попередні роки були працевлаштовані за кордоном (протягом одного року безперервно) і які будуть працевлаштовані відділом, головним офісом, або компанією-партнером тієї самої компанії-роботодавця в США в якості менеджера, керівника або працівника, котрий володіє спеціалізованими знаннями.

Класифікація O-1 стосується осіб, які мають виключні знання у сферах науки, мистецтва, освіти, підприємництва та атлетики або видатні досягнення у сферах кіно- та телекомунікацій.

Класифікація O-2 стосується осіб, які супроводжують іноземця класифікації 0-1 з метою допомоги та допомоги в проведенні мистецьких та атлетичних заходів.

Класифікація P-1 стосується спортсмена, групи спортсменів або членів розважальних груп, які є міжнародно визнаними.

Класифікація P-2 стосується митців або осіб, зайнятих у розважальних заходах, які проводяться у межах програми взаємного обміну.

Класифікація P-3 стосується митців або осіб, зайнятих у розважальних заходах, які є культурно унікальними (такі як P-1).

Класифікація Q-1 стосується учасників міжнародних культурних програм обміну з метою забезпечення практичного тренування, зайнятості та обміну в сферах історії, культури та традицій країни постійного проживання іноземця.

Для того, щоб аплікант вважався не іммігрантом за наведеними вище класифікаціями, його майбутній роботодавець повинен подати Форму 1-129, петицію робітника-неіммігранта до Служби імміграції та натуралізації США. Коли петицію затверджено, роботодавцеві надсилають довідку про затвердження по формі 1-797.

Кожен аплікант, котрий звертається з тим, щоб отримати візу тимчасового робітника повинен подати:

1. Анкету по формі OF-156, заповнену і підписану (чисті форми можна взяти безкоштовно в усіх консульських відділах США).

2. Дійсний закордонний паспорт (термін дії повинен на шість місяців перевищувати термін дії візи США). Якщо в паспорт вписані інші особи, кожна з них повинна заповнити анкету.

3. Одну фотокартку (37 x 37 мм) для кожного апліканта віком 16 років і більше, котра повністю зображує обличчя, без головного убору на світлому фоні.

4. Довідку про затвердження по формі 1-797.

За винятком аплікантів віз типу H-1 та L-1, усі, хто звертається з метою отримання візи тимчасового робітника, повинні представити докази своїх зв'язків з країною постійного проживання (за межами США) і довести те, що вони не збираються її залишати. Чітко визначеної форми або документа для цього не існує, так як обставини аплікантів є дуже різними.

Згідно з положенням «Q-l Cultural Exchange Visitors», дружина (чоловік), неодружені діти апліканта за будь-якою із наведених вище класифікацій можуть також вважатися неіммігрантами, для того щоб супроводжувати основного апліканта. Особа, яка отримала візу на правах дружини (чоловіка) або дитини тимчасового робітника не може бути працевлаштована в США. Основний аплікант повинен представити докази того, що він зможе утримувати свою сім'ю у США.

Усі вище наведені категорії мають свої часові обмеження, в межах яких іноземець може виконувати свої функції в США. У деяких випадках ці часові рамки можуть бути розширені СІН для того, щоб дати можливість закінчити виконання свого завдання. Таким чином, іноземець повинен залишатися за кордоном протягом певного періоду часу, перш ніж його буде зараховано до числа тимчасових робітників (будь-якої категорії). СІН повідомить подавача петиції формою 1-797, коли буде затверджено візову петицію, петицію на продовження візи або продовження терміну перебування. Аплікант може скористуватися формою 1-797 для того, щоб звернутися за новою або переоформленою візою протягом періоду дії петиції, і повинен зберегти копію форми 1-797 для того, щоб пред'явити її при повторному в'їзді до США протягом терміну дії петиції. Затвердження сертифікації постійної праці або подання пільгової петиції для іноземця за класифікаціями H-1 або L не будуть основними причинами відмови у видачі візи.

Запити стосовно процедур подання петицій, розподілу аплікантів за класифікаціями, умов та обмеження щодо працевлаштування, надсилає до офісу СІН майбутній роботодавець або агент у США. Запитання щодо отримання віз у консульському відділі США необхідно надсилати до відповідного консульського офісу за кордоном.

В наступному номері читайте про те, як проходить процедура отримання американської візи.

Підготовлено за матеріалам веб-сайту посольства Сполучених Штатів Америки в Україні.

_




ШЕСТЬ ВИДОВ ФРАНЦУЗСКОЙ ЛЮБВИ
Что ждет девушку, впервые попавшую в Париж?

Любой зверек,
будь он последний гад,
насильной смене родины не рад

ФЕМИНИЗАЦИЯ АРМИИ
В Израиле женщины наконец-то добились равноправия с мужчинами





В ЕВРОПУ – БЕЗ ВИЗ
Что должны знать украинцы, чтобы успешно воспользоваться безвизовым режимом с ЕС

ИЗ ТУРИСТОВ – В АБОРИГЕНЫ
Гражданам некоторых стран стать австралийцем теперь легче

КАК СТАТЬ ЗУБНЫМ ТЕХНИКОМ
Профессии зубного техника в Германии обучают по дуальной системе


ГЛАВНАЯ - АРХИВ - РЕКЛАМА - События - Эмиграция - Работа - Учеба - Визы - Туризм - Аэробус - Деньги - Недвижимость - Шопинг - Технологии - Здоровье - Фотокадр
- Гид гурмана - Автотур - Странники - Зона закона - Безопасность - Интеграция - Страноведение - Культура - Просто жизнь - Иностранности - Спортивный интерес - Личный опыт

«Заграница» - газета об эмиграции, работе, учебе и отдыхе за рубежом. E-mail: info@zagranitsa.info


© «Заграница» (1999-2018)