Каждый человек имеет право на свободу передвижения

ГЛАВНАЯ - АРХИВ - РЕКЛАМА - События - Эмиграция - Работа - Учеба - Визы - Туризм - Аэробус - Деньги - Недвижимость - Шопинг - Технологии - Здоровье - Фотокадр
- Гид гурмана - Автотур - Странники - Зона закона - Безопасность - Интеграция - Страноведение - Культура - Просто жизнь - Иностранности - Спортивный интерес - Личный опыт

Географический указатель

СПОРТБРЕНД

Содержание номера и географический указатель: «Заграница» №34 (696)

ЭМИГРАЦИЯ


НА ЩО РОЗРАХОВУВАТИ БІЖЕНЦЯМ

Переповнені центри прийому чи курси з адаптації, інтеграція чи депортація? Біженці, які прибувають до країн Європейського Союзу, сподіваються на допомогу та підтримку. І вони її одержують, щоправда, не скрізь. Deutsche Welle зібрала інформацію про те, що чекає на біженців у деяких країнах ЄС.

5/10/2016

На кордоні Угорщини біженців вже нічого не стримує

Швеція – лідер у статистичних таблицях

Політика Швеції щодо осіб, які шукають у цій країні притулку, порівняно з іншими країнами-членами ЄС, вважається просто хлібосольною. У співвідношенні біженців з кількістю населення (9,6 мільйона) ця скандинавська країна впевнено посідає перше місце в ЄС. Швеція йде другою після Німеччини у рейтингу привабливості країн, куди їдуть біженці.

У 2014 році 81,3 тисячі осіб оформили заяви на одержання притулку в Швеції. Шведські чиновники дали «зелене світло» 30,6 тисячі заяв. Найкращі шанси на схвалення заяви на одержання статусу біженця мають вихідці з Сирії. Водночас зовнішньополітичне відомство скандинавської країни вже протягом тривалого часу вимагає також і від інших країн-членів ЄС активнішої участі у розподілі біженців, котрі прибувають до Європи.

Уряд Швеції поставив собі за мету якомога швидше інтегрувати новоприбулих мігрантів у ринок праці країни. Для цього передбачені спеціальні курси – мовні, з країнознавства, з підготовки до професії та практичні заняття. Усе це має допомогти. Та навіть Швеція відчуває межі своїх можливостей.

Перепонами є брак житла, перевантаження невеличких громад, безробіття серед самих мігрантів. Масштаби зусиль політиків, спрямованих на інтеграцію біженців, відповідають масштабам розколу шведського суспільства. Тож стан громадської думки неодмінно віддзеркалиться й в політиці. Правопопулістська Партія шведських демократів, яка критично ставиться до мігрантів, згідно з результатами нещодавніх опитувань, має підтримку 20 відсотків населення.

Нідерланди – найсуворіша в міграційних питаннях

Попри шквал критики з боку правозахисних організацій, як от Human Rights Watch (HRW), у Нідерландах ухвалили у 2010 році найсуворіший у ЄС закон про одержання притулку в країні. Чиновники відмовляють щонайменше двом з трьох заявників на одержання такого статусу. Після цього біженці мають 28 днів, аби залишити межі країни.

Влада також встановила норми мінімального забезпечення потреб біженців та осіб, котрі домагаються притулку. В народі ці норми прозвали «ліжко, ванна та хліб». Особам дозволяється переночувати у спеціальній залі для ночівлі та безкоштовно поснідати, а потім вони змушені йти на вулицю аж до ночі. Ті, хто навіть за таких обставин не захоче повернутися додому, згодом втратить право навіть і на таку підтримку і мусить обходитись без даху над головою та їжі. Тож німецькі суди через загрозу безпритульності часто вирішують, що біженців, які нелегально перетяли німецько-нідерландський кордон, не можна повертати до Голландії, так само, як і до Італії та Греції.

У найгіршій ситуації опинились вихідці з Сомалі. Нідерланди стали першою країною ЄС, яка з 2013 року депортує біженців з Сомалі на їхню батьківщину. Попри такі жорсткі заходи, до Нідерландів прибуває дедалі більше біженців. За даними на кінець липня цього року, до країни прибули на 26,6 тисячі більше людей, ніж за цілий минулий рік. Більшість мігрантів – з Сирії та Еритреї.

Австрія – улюблена альпійська країна

Австрія вважається однією з найпопулярніших країн ЄС серед мігрантів, якщо врахувати їхнє співвідношення до кількості населення, яка складає 8,4 мільйона. Протягом першого півріччя цього року заяву на одержання в Австрії притулку подали понад 27 тисяч осіб. Це – утричі більше, ніж у першому півріччі 2014 року. Більшість біженців – вихідці з Сирії, Афганістану та Іраку.

На тлі зростання притоку біженців Австрія відчуває дедалі більший тиск. Значним завданням для влади є розподіл біженців з центрів їхнього прийому в інші федеральні землі. Лише три з дев'яти федеральних земель – Відень, Нижня Австрія та Форарльберг – нещодавно впоралися з необхідними квотами. Найгірші показники у цьому відношенні має федеральна земля Бургенланд, що знаходиться на кордоні з Угорщиною.

Темою біженців зацікавились політики. Так, федеральний уряд Австрії прагне примусити федеральні землі та громади до прийому необхідних квот біженців завдяки відповідним змінам до конституції. Це наражається на спротив у деяких федеральних землях і, почасти, виливається у протести ксенофобського характеру. Від такого стану справ виграє правопопулістська політична сила Вільна партія Австрії (FPÖ).

Тож по всій країні люди організовують групи для підтримки біженців. Міністерство внутрішніх справ підшукує приватні притулки. Громади перелаштовують будинки для літніх людей та готелі у гуртожитки для біженців. Чимало добровольців допомагають з організацією та проведенням мовних курсів.

Польща: будь ласка, лише християни

Головними країнами, звідки йде потік біженців до Польщі, є Україна, Росія та Таджикистан. Саме вихідці з цих країн лідирують за кількістю поданих заяв на одержання притулку. У 2014 році таких осіб було 8020, а це значно менше, ніж роком раніше. Майже половина з них – російські громадяни, серед них більшість – чеченці (91 відсоток). У 2014 році лише 325 російським громадянам дозволили одержати притулок у Польщі. Те саме стосується й майже 130 сирійців. Трохи більше 2,2 тисячі мігрантів – вихідці з України.

Правозахисні організації різко критикують ставлення до біженців у Польщі. Хоч їх і забезпечують усім необхідним, але більшість центрів з прийому біженців знаходиться у віддалених місцях. Зазвичай під такі центри перелаштували колишні казарми та табори відпочинку для робітників. Через це бракує допомоги з інтеграції та відсутня можливість контактувати з місцевим населенням, зазначають доброчинні організації.

Польща вважається транзитною країною для біженців, які переважно цілять у західноєвропейські країни. Після того, як уряд озвучив плани перебрати на себе дві тисячі біженців задля зменшення навантаження на Італію та Грецію, країною прокотилася хвиля протестів, які організували націоналістично налаштовані групи. Осуд міграційної політики виказують не лише представники радикально налаштованих груп. Так, оприлюднені у липні цього року результати опитувань засвідчили: 70 відсотків респондентів визнали, що не хотіли б бачити у Польщі біженців з мусульманських та африканських країн. Натомість біженці з Сирії, які є християнами, можуть, на погляд опитаних, без проблем оселитися у Польщі.

Іспанія – жодної перепустки до Європи

Ще нещодавно багато біженців прагнули добутися до Європи, штурмуючи великими групами прикордонну загорожу неподалік Сеути та Мелільї – іспанських напіванклавів в Африці. Але вже майже три місяці, як Іспанія припинила бути більш-менш істотними воротами в Європу для мігрантів. За даними європейського відомства з охорони кордонів Frontex, протягом 2014 року на іспанську територію нелегально проникли 7,8 тисячі осіб. Та це – дещиця порівняно з 39 тисячами нелегальних мігрантів у 2006 році.

Згідно з даними іспанського міністерства внутрішніх справ, кількість нелегальних мігрантів зменшилася завдяки прикордонній співпраці з Марокко. Крім того, Мадрид уклав угоди на повернення біженців з такими країнами, як Сенегал, Мавританія та Нігерія, що має стримати багатьох африканців від втечі до Іспанії. Найбільший притік мігрантів до Європи спостерігається нині з конфліктних регіонів, – приміром, з Сирії та Іраку через Східне Середземномор'я чи Балкани. Тож Іспанія вже не належить до головних маршрутів біженців на їхньому шляху до Європи.

На відміну від Німеччини, згідно з іспанським законодавством, нелегальне перебування в країні – ще не злочин, а лише незначне порушення. У центрах тимчасового прийому мігранти мають право перебувати максимум 60 днів. Якщо ж з'ясовується, що нелегальні мігранти, до їхнього прибуття в Іспанію, ступили на землю якоїсь іншої країни ЄС, їх відряджають у ту країну згідно з пунктами правил ЄС щодо біженців – так званими Дублінськими домовленостями.

Сабріна ПАБСТ, Валерій СААКОВ.




ШЕСТЬ ВИДОВ ФРАНЦУЗСКОЙ ЛЮБВИ
Что ждет девушку, впервые попавшую в Париж?

Любой зверек,
будь он последний гад,
насильной смене родины не рад

ФЕМИНИЗАЦИЯ АРМИИ
В Израиле женщины наконец-то добились равноправия с мужчинами





В ЕВРОПУ – БЕЗ ВИЗ
Что должны знать украинцы, чтобы успешно воспользоваться безвизовым режимом с ЕС

ИЗ ТУРИСТОВ – В АБОРИГЕНЫ
Гражданам некоторых стран стать австралийцем теперь легче

КАК СТАТЬ ЗУБНЫМ ТЕХНИКОМ
Профессии зубного техника в Германии обучают по дуальной системе


ГЛАВНАЯ - АРХИВ - РЕКЛАМА - События - Эмиграция - Работа - Учеба - Визы - Туризм - Аэробус - Деньги - Недвижимость - Шопинг - Технологии - Здоровье - Фотокадр
- Гид гурмана - Автотур - Странники - Зона закона - Безопасность - Интеграция - Страноведение - Культура - Просто жизнь - Иностранности - Спортивный интерес - Личный опыт

«Заграница» - газета об эмиграции, работе, учебе и отдыхе за рубежом. E-mail: info@zagranitsa.info


© «Заграница» (1999-2019)