Каждый человек имеет право на свободу передвижения

ГЛАВНАЯ - АРХИВ - РЕКЛАМА - События - Эмиграция - Работа - Учеба - Визы - Туризм - Аэробус - Деньги - Недвижимость - Шопинг - Технологии - Здоровье - Фотокадр
- Гид гурмана - Автотур - Странники - Зона закона - Безопасность - Интеграция - Страноведение - Культура - Просто жизнь - Иностранности - Спортивный интерес - Личный опыт

Географический указатель

СПОРТБРЕНД

Содержание номера и географический указатель: «Заграница» №32 (241)

ПРОСТО ЖИЗНЬ


Щоб знайти нареченого за кордоном, потрібно лише $100 на місяць протягом двох років

Ужгородка Алла Благіна два останні роки мешкає у Швейцарії, в Україну приїжджає час від часу, на екзаменаційні сесії в університеті. На батьківщині з заміжжям у неї не склалося: з першим чоловіком-студентом розлучилася через кілька місяців подружнього життя. Відтоді взяла собі за мету вийти заміж за кордоном. Врешті-решт цього добившись, нині вона готова допомогти порадою іншим - тим, які прагнуть вийти за іноземця.

11/8/2004

Відкриємо секрет: відчувши потяг західних європейців до привабливих і хазяйнуватих слов’янок, підприємлива ужгородка влаштувала навіть власне шлюбне агентство, стала знайомити українок та росіянок зі швейцарцями. Каже, поки що це хобі, майже нічого не заробляє. Однак її послугами скористалися вже сім подружніх пар. Про те, як добитися успіху, Алла погодилася розповісти читачам «Заграницы».

«Може статися, ви той, кого я шукаю...»

- Одразу попереджую, що мій рецепт одруження за кордоном не є універсальним. Кожній жінці як високочутливому створінню слід покладатися насамперед на власні відчуття. Але використати ті знання, яких набула я, та не набити собі гуль у спілкуванні з іноземними чоловіками, можна. Тим більше що про заміжжя, котре є цілком природним бажанням, говорити завжди приємно.

Якщо ви шукаєте жениха-іноземця, то, звичайно, слід розпочати зі знайомства. Якою б красивою та розумною жінка не була, годі думати, що після першого ж заклику перед нею постане гарний та багатий. Для досягнення мети треба бути готовим до тривалої роботи і, як це банально не звучить, чималих матеріальних витрат.

Є два найбільш поширені варіанти знайомств. Перший - через Інтернет, другий - через шлюбне агентство. Спочатку розповім про той, яким скористалася я.

При обранні знайомства через Всесвітню павутину майте на увазі, що принаймні двічі на тиждень доведеться по дві-три години проводити в Інтернеті, а отже мати до нього вільний доступ. Слід дізнатися якомога більшу кількість електронних адрес чоловіків, котрі шукають дружин за кордоном. Для цього використовують публікації в газетах або на сайтах. За ці адреси платити нічого не потрібно, але беріть до уваги лише ті з них, в яких кандидат чітко заявляє про намір одружитися. Якщо чоловік прагне «контактів для дружби» чи «розваг» - він не для вас. Розпочавши листування, слід набратися терпіння й розважливості: у жодному разі «не підганяти коней», але й не опускатися до формальних відписок.

Наберіться терпіння та підходьте до справи з усією серйозністю, на яку лише здатні. Важливими є щирість й повнота розповідей про себе (при цьому зовсім не обов’язково вказувати, що ще з кимось листуєтеся). Чим сьогодні займалися й чим будете займатися, які плани на найближчі дні, захоплення, враження від прочитаних книг - усе згодиться. Ваша відвертість викликатиме таке ж почуття і в партнера, відтак ви краще пізнаватимете один одного, полегшуватимете вибір.

Звичайно, від мене це вимагало і часу і грошей: витрачала щомісяця близько $100 на перекладацькі послуги, відправляючи партнерам по два листи на тиждень (переклад одного листа коштував п’ять гривень). Щоб не забути змісту попередніх листів, я їх складала в папку, зберігала копії своїх висилань. І вела картотеку по кожному чоловіку, бо годі інакше сподіватися на успіх.

Вибирання женихів: від зустрічі до зустрічі

Одного чи півтора місяця заочного спілкування цілком достатньо, щоб планувати особисту зустріч. Якщо партнер не робить такої пропозиції, можна легенько підштовхнути його, написавши, що не проти були б побачитися. Якщо чоловік відкладає побачення на потім, розпрощайтеся з ним назавжди, подякувавши за увагу до себе. Він не вашого поля ягідка. У випадку ж ствердної відповіді (або якщо партнер сам запропонував зустрітися) вкажіть бажане для вас місце й час. Для влаштування зустрічі потрібні значні кошти, тож цю ношу перекладайте на партнера. Витрати складатимуться з проїзду, оформлення візи, а також курсів із засвоєння елементарних знань тієї мови, якою спілкуватиметеся. Склавши кошторис ваших затрат за цими статтями, попрохайте партнера надіслати саме стільки грошей. Необхідно бути відвертою і не завищувати суми. Слід, однак, подбати про незначний запас на той випадок, якщо станеться щось непередбачене (наприклад, партнер не приїхав і вам довелося оплачувати готель самій).

Готель, звичайно, замовляє партнер, але, враховуючи, що це буде один двокімнатний номер на двох, не забудьте в листі попередити «жениха», що спатимете в різних кімнатах. Для нього такий варіант є значно дешевшим, ви ж нічого не втрачаєте. До фізичної близькості в дні знайомства краще не доходити, присвятіть весь час вивченню характеру один одного.

Шлях пошуку чоловіка через шлюбне агентство легший тим, що в цьому випадку чорнову роботу за вас виконують інші. Вони шукають для вас чоловіка, користуючись або вашими анкетними даними, або знайомлячись особисто й складаючи «об’єктивку». Але в обох випадках слід подбати про високоякісні фото. Підкреслюйте свої вигідні сторони, але не забувайте про стриманість в одязі, зачісці, позах. За відсутності інших даних фото є головним джерелом інформації про вас, тож приділіть цьому особливу увагу. Довіряйтеся лише професіоналам і робіть фото у студії.

Фінансист - із витребеньками, фермер - із апетитами

Завжди й в усьому слід пам’ятати: ви шукаєте партнера, а не чоловіка для розваг. Тому й ставтеся до справи з тією сер- йозністю, на яку лише здатні. Саме особисте спілкування дозволяє з’ясувати деталі, без яких неможливо визначити, чи підходите ви один одному. Мені за два роки довелося листуватися з 83 партнерами та мати 53 особисті зустрічі на «нейтральній» території (найчастіше це був Будапешт, інколи Київ). З декотрими кандидатами зустрічалася по кілька разів.

Були серед претендентів на мою руку і дуже багаті чоловіки, проте їхні пропозиції я відхилила. Відбувалося це саме після особистих зустрічей. Один американець - 32-річний банкір - ніяк не міг зрозуміти, чому я не згоджуюся піти за нього. Тож довелося йому прозоро натякнути, що мене в ньому не влаштовує: під час екскурсії до книжкового ринку «Петрівка» придбала й подарувала йому товсту книгу під назвою «Етикет». Очевидно, це йому допомогло, бо він став уважніше ставитися до мене: пропускати поперед себе при вході в приміщення, коректніше висловлюватися, їсти без дикуватих звуків у ресторані тощо. З тим американцем, хоч він і був вельми забезпеченим, сином власника мережі банків, ми розлучилися. Оманливою є думка, що головне - заміжжя, а вади характеру чи якісь особливості, які вас не влаштовують, вдасться з часом виправити.

Незнайомі подруги, майте на увазі, що обираєте не лише ви, а й вас. Тому будьте готовими до не зовсім прийнятного для вас віку, несподіваних вимог партнера. Чоловіки шукають подругу життя за кордоном, як правило, після того, як спроби знайти її у своїй країні закінчуються фіаско. Причин цьому може бути багато, а наслідок один - на вас, молоду й гарну, розраховують чоловіки-іноземці у віці щонайменше 35 років. Здебільшого до цього віку слід накинути ще п’ять-десять років. Нерівний шлюб - скажете ви. Вимушена необхідність - відповім я. На Заході у молодості одружуються рідко, багато років віддають кар’єрі, створенню матеріальної бази для існування. Хто її створив, той уже у роках, і з цим потрібно миритися.

Тепер - про те, як ви обираєте і як вас обирають. Вельми часто, якщо мова йде про німецькомовні країни, зокрема Швейцарію, Німеччину, Австрію, нашим співвітчизницям пропонують заміжжя фермери. Тут високими є шанси у жінок із дітьми: власники фермерських господарств сподіваються на дитячу допомогу по хазяйству. Слід мати на увазі, що жінкам у цих випадках доводиться вести «приземлений» уклад життя. Багатьох це не лякає, що цілком виправдано.

На жінках із країн Східної та Центральної Європи у Старому Світі одружуються далеко не бідні чоловіки. Ці жінки мають досить високі культурні та побутові потреби, що пояснюється і їхньою освіченістю, і належним вихованням. Щоб одружитися на українці, росіянці, білорусці, слід мати товстий гаманець, адже лише на оформлення усіх необхідних документів та переїзд іноземці витрачають понад $10 тис. Крім того, їм слід бути готовими до повного утримання дружини у майбутньому, бо зазвичай вони сидять удома, не працюють (потрібні перенавчання, досконале володіння мовою тощо). Швейцарські закони укладені так, що у разі зайнятості обох членів подружжя обсяг сплати податків різко збільшується, зменшуються соціальні виплати, тож вигідно не працювати.

Якщо після особистої зустрічі ви прийняли рішення не на користь партнера, повідомте його листовно після повернення додому. Не відкладайте розставання у довгу шухляду, проте все-таки один чи два прощальні листи допоможуть зберегти добру згадку про вас. Подякуйте партнерові за прихильність, змістовно проведений удвох час і ставте крапку.

Готуйтеся до ролі «служниці» та «мамусі»

Багато українок вважають заміжжя за кордон втіленням раю. Поспішаю розчарувати: і тут і там чоловіки однакові, тож шукають у супутники життя «служницю» та «мамусю». Чоловікам на Заході їхніх співвітчизниць закабалити не вдається, бо ті є занадто емансипованими. Крім того, якщо кожен член типового західного подружжя зберігає та витрачає власні гроші окремо, то в шлюбі з нашими жінками часто буває навпаки. Готуйте себе до того, що гаманець буде підконтрольний лише чоловікові, а ви матимете змогу витрачати лише те, що входитиме в перелік запланованих витрат.

Роль, що відводиться жінці-іммігрантці, - давати лад у домі (при цьому не виключається й наймана прибиральниця). Незважаючи на ці клопоти, матимете й багато вільного часу. Тож, по-перше, підшукайте собі заняття на дозвіллі. По-друге, ще до одруження обговоріть з чоловіком той ступінь свободи, який вам буде необхідний для нормального самопочуття. Ви повинні мати змогу, наприклад, з’їздити в гості до подруги чи прогулятися великим містом, якщо живете в малому чи в селі. Кількість таких вільних днів на тиждень чи місяць теж часто з’ясовують наперед. По-третє, не забудьте уточнити суму грошей, яку чоловік даватиме вам на кишенькові витрати. Якщо вона здасться малою, можна «поторгуватися». Я, зокрема, одержую на ці потреби щотижня в середньому по 60 швейцарських франків (співвідношення долара й франка - 1 до 1,3), і цього достатньо.

Слабкості чоловіків -

жіноче спасіння

Життя з чоловіком-іноземцем «там» не надто відрізняється від того, як це відбувається у нас. Шлюб - це завжди компроміс, у якому сторони готові до взаємних поступок. Це не що інше, як балансування між «хочу» та «можу».

Треба змиритися з роллю домашньої господині, яка пере одяг, готує їжу, хоч і з допомогою різних сучасних машинок, й не бачити в цьому трагедії. Щоб компенсувати свої «втрати», подбайте про захоплення, які чоловік муситиме «спонсорувати», щоб бути в гармонії з вами у всіх відношеннях. Використовуймо, дорогі мої, слабкості чоловіків!

Свій острівець свободи жінка повинна оберігати, а якщо поступилася частинкою своєї території, то повинна взяти за це платню. Остання може бути у вигляді як дрібних (квіти, парфуми), так більш коштовних (одяг, турпоїздки) подарунків. Тут слід виявляти такт і зважати на матеріальне становище чоловіка, щоб не вдарити, бува, по його самолюбству.

Жінкам, які виросли та виховані за іншої системи, незрозумілою є функція шлюбних контрактів. Щодо них слід бути особливо уважними, бо всі ваші старання в один момент можуть перетворитися в ніщо. Описується все майно, яке є у власності подружжя, та зобов’язання його членів один перед одним у випадку сімейного розриву. Оскільки у наших співвітчизниць майна - кіт наплакав і прав у чужій країні небагато, то їм краще подібних документів не підписувати. В усякому разі, ніколи не підписуйте контрактів, не порадившись із юристом. Я, наприклад, відмовилася ставити підпис навіть під загрозою відміни весілля, що мало статися за три дні. І тепер про цей момент біографії згадую не без самоповаги.

Про те, як ми з Алексом живемо, можна говорити багато. Чи відчуваю себе щасливою? Безумовно. Я маю достаток і повагу з боку чоловіка, люблю його. Але порадити усім жінкам пройти мій шлях у пошуках особистого щастя не наважилася б. У кожної своє уявлення про щастя, як і вимоги до партнерів. Моя мама, до речі, у власні 50 з лишком років не витримала «іспиту» закордонним женихом. Не змогла змиритися з обмеженнями, що накладала на неї сім’я, норми чужого суспільства. Звикла сама розпоряджатися своїм життям, не бажала, щоб був у ньому хоча б номінально ще один господар. Не відбула навіть половини терміну, дозволеного візою, та полишила швейцарського «жениха», повернувшись додому, до Ужгорода. Можливо, мамі зашкодив вік, у якому люди нездатні змінюватися, пристосовуватися. Я не така, у мене все складається по-іншому. І я щаслива.

P.S. На врученні Аллі диплому магістра Ужгородського націо-нального університету був присутнім і її чоловік: успішний бізнесмен та інженер спеціально приїхав для цього зі Швейцарії. Її подруги мали змогу переконатися, що молода жінка, яка наполегливо шукала чоловіка за кордоном, не схибила. На завершення залишається лише додати, що ім’я та прізвище нашої героїні таки не справжні, а вигадані. Автор змінив їх із етичних міркувань. А усе решта є чистісінькою правдою.

Василь БЕДЗІР.




ШЕСТЬ ВИДОВ ФРАНЦУЗСКОЙ ЛЮБВИ
Что ждет девушку, впервые попавшую в Париж?

Любой зверек,
будь он последний гад,
насильной смене родины не рад

ФЕМИНИЗАЦИЯ АРМИИ
В Израиле женщины наконец-то добились равноправия с мужчинами





В ЕВРОПУ – БЕЗ ВИЗ
Что должны знать украинцы, чтобы успешно воспользоваться безвизовым режимом с ЕС

ИЗ ТУРИСТОВ – В АБОРИГЕНЫ
Гражданам некоторых стран стать австралийцем теперь легче

КАК СТАТЬ ЗУБНЫМ ТЕХНИКОМ
Профессии зубного техника в Германии обучают по дуальной системе


ГЛАВНАЯ - АРХИВ - РЕКЛАМА - События - Эмиграция - Работа - Учеба - Визы - Туризм - Аэробус - Деньги - Недвижимость - Шопинг - Технологии - Здоровье - Фотокадр
- Гид гурмана - Автотур - Странники - Зона закона - Безопасность - Интеграция - Страноведение - Культура - Просто жизнь - Иностранности - Спортивный интерес - Личный опыт

«Заграница» - газета об эмиграции, работе, учебе и отдыхе за рубежом. E-mail: info@zagranitsa.info


© «Заграница» (1999-2018)