Каждый человек имеет право на свободу передвижения

ГЛАВНАЯ - АРХИВ - РЕКЛАМА - События - Эмиграция - Работа - Учеба - Визы - Туризм - Аэробус - Деньги - Недвижимость - Шопинг - Технологии - Здоровье - Фотокадр
- Гид гурмана - Автотур - Странники - Зона закона - Безопасность - Интеграция - Страноведение - Культура - Просто жизнь - Иностранности - Спортивный интерес - Личный опыт

Географический указатель

СПОРТБРЕНД

Содержание номера и географический указатель: «Заграница» №8 (165) Украина

СОБЫТИЯ


Як боротися з українським заробітчанством?

Українські заробітчани стали звичним явищем на чорних ринках праці Чехії і Польщі, Угорщини і Росії; їх можна побачити й у державах Європейського Союзу. При цьому ніякі поліцейські методи боротьби з упертими українськими нелегалами ні до чого не призвели: як стверджує Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова, за останнє десятиріччя мільйони наших співгромадян виїхали на Захід і Схід у пошуках заробітку. Керівники МВС і СБУ додають, що на цьому процесі непогано нагріли руки міжнародні злочинні угруповання - торгівля людьми, сучасними рабами, приносить мільйонні прибутки. Звісно, причиною трудової міграції стала соціальна криза у державі.

21/2/2003

Українські заробітчани стали звичним явищем на чорних ринках праці Чехії і Польщі, Угорщини і Росії; їх можна побачити й у державах Європейського Союзу. При цьому ніякі поліцейські методи боротьби з упертими українськими нелегалами ні до чого не призвели: як стверджує Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова, за останнє десятиріччя мільйони наших співгромадян виїхали на Захід і Схід у пошуках заробітку. Керівники МВС і СБУ додають, що на цьому процесі непогано нагріли руки міжнародні злочинні угруповання - торгівля людьми, сучасними рабами, приносить мільйонні прибутки. Звісно, причиною трудової міграції стала соціальна криза у державі.

Але останнім часом експерти ЄС зафіксували цікаву тенденцію у середовищі українських заробітчан. Так, учорашні українські «раби» господарів - росіян, німців, поляків - на зароблені гроші відкривають власну справу: ресторанчики, кав’ярні, авторемонтні майстерні, магазини, приватні будівельні фірми. Мені самій довелося познайомитися з одним таким бізнесменом нової хвилі: колишній інженер, колишній «човник», колишній будівник садиби «нового росіянина» у Курську, житомирянин Сергій не тільки прогодував родину, а і зміг відкрити власну кав’ярню біля заправки на міжнародній трасі Київ - Житомир - Варшава. Сергій каже, що, якби була змога взяти кредит у котрогось українського комерційного банку - не їздив би на заробітки за межі України. Таких як Сергій у державі тисячі, і їм для відкриття і розвитку власної справи не вистачало знань і стартового капіталу.

Євросоюз вирішив допомогти таким бізнесменам, у першу чергу - досвідом. Від 1999 року з ініціативи представництва Європейської комісії в Україні у рамках програми TACIS працює проект з підтримки малого і середнього підприємництва. У рамках здійснення проектів експерти ЄС провели у різних регіонах України більше тисячі семінарів і курсів для бізнесменів-початківців; тільки за два роки через регіональні представництва Асоціації центрів підтримки бізнесу отримали консультації 24 тисячі приватних підприємців. Здійснення проекту обійшлося Євросоюзові майже у два мільйона євро.

Варто зазначити, що подібні проекти пропонують українським бізнесменам і окремі держави-члени Євросоюзу (через свої дипломатичні місії в Україні та спеціальні програми, розроблені їхніми національними урядами). При цьому іноземці намагаються працювати напряму з громадськістю, обминаючи при цьому громіздкий бюрократичний апарат як всеукраїнського, так і місцевого масштабу. «Ми розпочинали з відкриття консультативного центру і надання приміщень та оргтехніки місцевим підприємцям, - каже фундатор Ужгородського бізнес-інкубатору Андрій Варцаба. - Нам вдалося позбутися зайвої бюрократії, ми від початку діяли мобільно. А тепер наш бізнес-інкубатор - це справжній діловий центр міжнародного рівня, де і українські, і закордонні інвестори знайомляться з економічними можливостями Закарпаття».

Тепер євросоюзівці сподіваються на розширення проекту: настав час віднайти кошти для так званого мікрокредитування і залучити до цього українські комерційні банки (абсолютна більшість яких, до речі, вже надає кредити для розвитку бізнесу). На думку західних європейців, варто сподіватися, що програми мікрокредитування малого бізнесу і створення бізнес-інкубаторів у різних місцевостях України допоможуть багатьом потенційним заробітчанам.

Богдана КОСТЮК.




ШЕСТЬ ВИДОВ ФРАНЦУЗСКОЙ ЛЮБВИ
Что ждет девушку, впервые попавшую в Париж?

Любой зверек,
будь он последний гад,
насильной смене родины не рад

ФЕМИНИЗАЦИЯ АРМИИ
В Израиле женщины наконец-то добились равноправия с мужчинами





В ЕВРОПУ – БЕЗ ВИЗ
Что должны знать украинцы, чтобы успешно воспользоваться безвизовым режимом с ЕС

ИЗ ТУРИСТОВ – В АБОРИГЕНЫ
Гражданам некоторых стран стать австралийцем теперь легче

КАК СТАТЬ ЗУБНЫМ ТЕХНИКОМ
Профессии зубного техника в Германии обучают по дуальной системе


ГЛАВНАЯ - АРХИВ - РЕКЛАМА - События - Эмиграция - Работа - Учеба - Визы - Туризм - Аэробус - Деньги - Недвижимость - Шопинг - Технологии - Здоровье - Фотокадр
- Гид гурмана - Автотур - Странники - Зона закона - Безопасность - Интеграция - Страноведение - Культура - Просто жизнь - Иностранности - Спортивный интерес - Личный опыт

«Заграница» - газета об эмиграции, работе, учебе и отдыхе за рубежом. E-mail: info@zagranitsa.info


© «Заграница» (1999-2018)